0 Показати матеріали по тегу: фото

 

Дорогий отче Димитріє!

Дякуємо Вам за приклад жертовності і посвяти у служінні ближньому.

Духовенство та віруючі Нікопольського благочиння долучається до усіх привітальних слів і щиро вітає свого великого друга та наставника з Днем народження та Днем Ангела.

Бажаємо міцного здоровʾя, невтомної енергії для подальшої праці на користь Помісної Української Православної Церкви та Української держави.

Нехай Всемилостивий Господь тримає Вас під своєю опікою, обдарує міцним здоров’ям і благословить на многії і благії літа!

 

З любов’ю у Христі – духовенство, віруючі та родини загиблих воїнів АТО  

Опубліковано в Новини

8 листопада свята Православна Церква вшановує пам’ять одного із ранньохристиянських великомучеників – святого Димитрія Солунського (Мироточивого).

З нагоди дня пам`яті святого воїна та на запрошення командира нікопольської військової частини А 2110 підполковника Олександра Валерійовича Резникова духовенство Нікопольського благочиння Православної Церкви України звершило молебень до святого великомученика в капличці св. арх. Михаїла що на території частини.   

Нехай Господь наш Ісус Христос за молитвами свого вірного послідовника і нашого небесного заступника – великомученика Димитрія Солунського допомагає нам жити достойним християнським життям!

Прес-служба Нікопольського благочиння ПЦУ 

Фотомитець Юрко Горобець 

Опубліковано в Новини
Четвер, 07 листопада 2019 19:47

Наш Першосвятитель відвідає Дніпро

24 ЛИСТОПАДА ПРЕДСТОЯТЕЛЬ НАШОЇ ЦЕРКВИ МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ ЕПІФАНІЙ ОЧОЛИТЬ БОЖЕСТВЕННУ ЛІТУРГІЮ У ХРАМІ НЕСПОДІВАНА РАДІСТЬ (вул. Січових Стрільців 3-а).

МОЛИТВА РОЗПОЧНЕТЬСЯ О 9:00.
ЗАПРОШУЄМО УСІХ НА МОЛИТВУ !!!

Опубліковано в Новини

З нагоди 25-ліття Дніпропетровської єпархії, за постійну допомогу в розбудові храмів Нікопольського благочиння високою нагородою Православної Церкви України «За служіння Богу та Україні» було відзначено генерального директора Нікопольського заводу феросплавів та почесного громадянина міста Володимира Куціна.

Від імені Керуючого Дніпропетровською єпархією Преосвященнійшого Владики Симеона передали єпархіальну відзнаку і церковний календар ПЦУ на 2020 рік благочинний Нікополя та району Ігумен Меркурій Скороход з собором духовенства.

- Це відзнака Православної Церкви для щирої людини, яка світить у темний час, - сказав ігумен. - Ми щиро вдячні Володимиру Семеновичу за жертовність і благодійництво, яке він звершує в нашому славетному козацькому краї! (фото Татьяна Харлан, Дмитрий Северин)

Опубліковано в Новини

В 1734 році з татарського берегу Дніпра в Україну, рушили сотні волів з возами, між якими йшли десятки вояків в незвичних турецьких штанях-шароварах. Додому поверталося запорозьке військо, вигнане наказом Пєтра І з власних земель. Після 25 років поневірянь, нащадки січової республіки змогли нарешті домовитися із російською владою. За підлеглість московському командуванню, вони отримували платню та право заснувати січ на своїх колишніх землях. На березі річки Підпільної, неподалік від Старих січей, вони заклали курені своєї нової столиці.

Назбиравши гроші, козацтво, в 1737 році приступило до закладення власного храму. В цей час йшла турецька війна, тож зведення храмових споруд просувалося вкрай повільно. Тільки після 1739 року справа пішла швидко. В 1742 році імператриця Єлізавєта передала запорожцям 1000 карбованців, а також залізо, порох й свинець «…к новостроящейся…в Запорожье церкви Покрова Пресвятыя Богородицы…». Схоже, що 14 жовтня 1742 чи 43 року, Свято-Покровський Собор вже відкрив свої двері прихожанам.

В 1747 році до Собору урочисто була внесена ікона-ставротека з кипарисовим хрестом, привезеним з Афонського монастиря в Греції. Її та інше начиння, вдалося врятувати під час великої пожежі 1756 року, що охопила Підпільненську січ. Козак Тимошівського куреню Іван Гаркуша один з перших передав для Нового Собору плащаницю із зображенням Ісуса Христа. В 1759 році на потреби храма було закуплене і коштовне Євангеліє, виконане Андрієм Немолотовим.

 

Розгром Підпільненської січі в 1775 році відразу ж поставив питання про подальшу долю Покровського Собору. Величезне обурення викликало вийняття понад 9000 церковних карбованців в 1777 році російськими військовими. Частина майна, з дозволу губернатора Григорія Потьомкіна почала роздаватися іншим храмам. Багатьом козакам, які вже перебралися до сусіднього Микитиного перевозу, ставало ясно, що запорозький Собор треба негайно рятувати.

В 1779 році запорожці отримали право ставати священиками в місцевих церквах. Наступного року колишній кошовий Іван Білицький, який теж перебрався до Микитиного перевозу, оголосив, що віддає частину своїх земель під майбутню міську церкву. В 1782 року на перевозі розпочалось облаштування нового міста Нікополя. Одні з перших містян – полтавські козаки Іван та Яків Шияни – були обрані нікопольськими козаками ктиторами-наглядачами церковної справи. Вони відразу придбали новий іконостас, а 1783 року – горнє седалище, жертовник і рукомийник. Невдовзі нікопольці дізналися про комісію, яка повинна була визначити долю запорозького храму. Розуміючи, що Покровську церкву чекає офіційний грабунок, січовий священик, Григорій Крем’янський, за допомоги козаків встиг перевезти до Нікополя більшість її начиння. Вже 1784 року, комісія, надіслана Потьомкіним до Покровського, дійсно вивезла рештки православних цінностей в невідомому напрямку.

З 1787 року розпочалася чергова турецька війна, тож Нікополь спустів – більшість чоловічого населення пішла на фронт. Але облаштування майбутньої церкви тривало – нікопольський пасічник Василь Чорний передав до церкви нове Євангеліє. Ктитори Шияни в 1790 році довезли великий дзвін. Після турецької капітуляції в 1791 році, частина козацтва повернулася додому і доєдналася до міської церковної толоки. За рік було зібрано понад 1965 карбованців + 500 великих колод для нового храму. В 1792 році нікопольський священик Василь Снєжевський домігся від катеринославського архієпископа Іова (племінника Григорія Потьомкіна) дозволу на зведення нового Собору.

Зведення Собору розпочалося майже відразу і тривало понад 2 роки. В 1795 році він був готовий до відкриття. Однак невдовзі поблизу новобудови сталося вбивство. Тому ще рік він простояв зачинений. І тільки 9 листопада 1796 року намісний протоієрей Іоанн Станіславський урочисто висвятив новий храм. Він був присвячений Покрові Божій Матері.

В 1806 році завершилось зведення соборної дзвінниці, на яку урочисто був розміщений великий дзвін Шиянів. Свято-Покровський Собор став символом Нікополя, навколо нього оберталося життя міста і містечка до 1917 року. Подальша доба Революції змішалася з кривавою Громадянською війною, все більше змінюючи людей. В 1921 році частина українських священиків, на чолі з Василем Липківським, в Софіському Соборі Києва проголосила себе Українською Автокефальною Православною Церквою – УАПЦ. Її підтримала частина церков. Схоже, що серед них був і Свято-Покровський Нікопольський Собор. Однак Російська Православна Церква не визнала цього акту. Її значна частина з 1927 року на чолі з митрополитом Сергієм визнала радянську владу і закликала до співпраці з нею. Остання дуже швидко визнала «непотрібність» церкви як суспільної установи. З 1929 році радянська Комісія з питань культів фактично заборонила дзвони в церквах. Самі дзвони знімалися і відправлялися на перелиття. Тим не менш дзвін братів Шиянів вдалося врятувати. В 1930 році тодішній уряд – Рада Народних Комісарів – вніс зміни по порядку закриття церков. Відтепер обласний ряд – Виконавчий Комітет-ВиконКом – приймав рішення закривати чи ні місцеві храми. За цима змінами в 1934 році нікопольський Свято-Покровський Собор було знесено. Невдовзі рештки УАПЦ були знищені, а священики, що вижили, виїхали за кордон.

З початком гібридної агресії Російської федерації проти України в 2014 році, стало ще більш зрозумілим, що суспільству необхідно створити єдину Українську Церкву, як потужний центр духовної незалежності всього українського народу.

Відновлення Свято-Покровського Собору в старій частині міста стане яскравим символом для всіх нікопольців і мешканців району, та покаже, що справу рук наших пращурів продовжено. Те, що козаки і містяни зробили за 15 років, ми маємо зробити за будь-який час.

Новий Свято-Покровський Собор символізуватиме відродження міста як законного нащадку традицій і мрій всіх попередніх поколінь.

Історик та краєзнавець Богдан Стратійчук

Опубліковано в Новини

30 жовтня, з благословення Керуючого Дніпропетровською єпархією Преосвященнійшого Владики Симеона, духовенство Нікопольського благочиння привітало друга і благодійника Нікопольського благочиння та усієї єпархії Євгена Вікторовича Романченко та відзначило його нагородою за вірність Богу та Україні.

Благочинний міста ігумен Меркурій (Скороход) подякував меценату за те, що він постійно сприяє розвитку Української Церкви в нашому козацькому краї, роблячи все, аби щодня все більше людей долучалися до її розбудови і підтримки.

«Сьогодні, коли Ви дорогий Євген Вікторович з друзями очолюєте рух храмобудівництва в нашому місті цим самим надихаєте інших аби ставати не тільки свідками але й активними учасниками історії становлення нашої Помісної Православної Церкви України в столиці п’яти Запорозьких січей. Нехай Господь благословить Вас і Вашу родину за щиру жертву на Славу Божу. Многих і благих літ» - зазначив благочинний.

 

Прес-служба Нікопольського благочиння Православної Церкви України

Опубліковано в Новини

2 листопада, о 8.00 - Заупокійна Божественна Літургія,
9.20 – Панахида за полеглими Воїнами - Захисниками України та за всіх у Бозі спочилих православних християн.
Адреса храму: м. Нікополь, вул. Кармелюка, 4 (колишня лікарня №3, навпроти молокозаводу)

11:00 – Панахида у храмі Петра і Павла с. Новософіївка;

12:00 - Панахида у храмі преп. Серафима Саровського с. Шевченкове.  

Дмитрівська батьківська субота – один з особливих поминальних днів у році. В цей день, люди збираються в храмах, щоби разом помолитися за «спочилих отців і братів наших»

У поминальні дні відбувається наша зустріч із рідними та близькими. Цей день у всьому християнському світі називається Вселенською батьківською поминальною суботою. І кожний готується до цієї зустрічі: хтось приступає до Сповіді та Святого Причастя, хтось просить відпустити провини наших рідних… Проходить час, уходять наші батьки… На превеликий жаль, трапляється так, що й батьки оплакують своїх дітей… У цей поминальний день ми посилюємо молитву за упокій. Несучи цей маленький подвиг життя, ми виконуємо священний християнський обов’язок – Заповідь Господа: «Тяготи один одного носіть». Ми простягаємо руку допомоги до наших спочилих рідних…

Сьогодні в усій Україні ми бачимо багато чорних хусток… Немає, напевно, такого села чи міста, куди б не прийшло горе… Страшно, коли батьки втрачають дітей, і як важливо, щоби кожний із нас мав співчуття, щоби пом’якшив своє серце і зрозумів біду інших… Коли поруч – люблячі люди, легше витримувати всі випробування. Моліться за воїнів, які віддали свої життя за нашу землю…

Сьогодні померлі радіють цій зустрічі, молитвою ми полегшуємо їх участь, допомагаємо на шляху до Царства Божого…» Священик подякував віруючим за спільну молитву і побажав, щоби їх сімей та всієї нашої України не торкалося горе, щоби у людей було більше радості.

Поминальна субота спонукає нас до роздумів про своє життя, яке має скінчитися на землі і продовжитися на небі… Подумаймо про улюблених людей, котрі пішли від нас у вічність… Вони пішли, а любов до них залишилася, помолімось за них…

 

Вічна пам'ять усім від віку спочилим православним християнам…

Опубліковано в Новини

28 жовтня вся наша Україна відзначає одну з найбільш значущих дат в своїй історії — День звільнення від нацистських загарбників. 

Довгим, тернистим і вкрай кровопролитним був шлях визволення українських земель, адже довгих 22 місяці тривала битва за визволення України: від 18 грудня 1942 року і аж до 28 жовтня 1944 року включно.

В цей день, з благословення Керуючого Дніпропетровською єпархією Преосвященнійшого Владики Симеона, у всіх храмах Нікопольського благочиння були звершені заупокійні богослужіння по загиблим воїнам – визволителям.

З нагоди відзначення 75-ої річниці визволення України від нацистських загарбників духовенство Православної Церкви України,  керівництво міста, ветерани ІІ-ї світової війни, працівники установ та організацій на Алеї Слави вшанували пам’ять усіх загиблих за незалежність України хвилиною мовчання та покладанням квітів.

«Тих днів у пам’яті не стерти і сьогодні»

Прес-служба Нікопольського благочиння ПЦУ

Фото прес-служби Нікопольської міської ради 

Опубліковано в Новини

Дорогий Євген Вікторович!


Із великим сумом сприйняв я звістку про те, що упокоївся в Господі Ваш дорогий дідусь Євген Олександрович Романченко.
Від імені Керуючого Дніпропетровською єпархією Преосвященнійшого Владики Симеона, духовенства та віруючих нашого козацького краю прийміть щирі співчуття та запевнення в молитвах за новопреставленого.
Сьогодні він предстоїть і складає звіт за прожиті роки перед найбільшим Учителем – Господом нашим Ісусом Христом. Саме в Нього ми просимо про упокоєння для новопреставленого Євгена, а для скорботної родини – про втіху.
Нині, ми віримо, Ви здобули ще одного небесного заступника, який своїми молитвами до Господа випрошує для Вас потрібні милості.
Нехай Господь оселить душу свого раба в місці світлім, місці спокою, де всі святі та праведні спочивають.
Вічна йому пам’ять, і Царство Небесне.

З молитвою – ігумен Меркурій (Скороход)
Благочинний Нікополя та району,
військовий капелан Православної Церкви України

Опубліковано в Нікополь

Завжди приємно долучатись до чогось важливого, доглядати і милуватися, як підростають молоді деревця, адже пройдуть роки і зашумлять буйними вітами дерева, зацвітуть дуби.
Хочемо, щоб усі бачили та відчували Божу красу, яка завжди поруч, тільки озернись!

P.S. Дякую хлопцям з фонду "Майбутнє Нікопольщини" за те, що даруєте легені нашому славетному краю звідки козацька воля розлилася.

#УсебудеУкраїна

Опубліковано в Новини
Сторінка 1 із 22
Зворотній дзвінок Відправте нам свій номер телефону і ми Вам зателефонуємо!
Обязательное поле
Обязательное поле
Дякуємо! Ми отримали ваш запит. Ми зв'яжемося з вами як можна швидше.

Контакти

Телефон. +38 (066) 007-52-19
Email. у фейсбуці
Адреса. вул. Кармелюка, 4. м. Нікополь

Скачать шаблоны joomla 3.4.

Последние новости Никополя, Марганца, Покрова. Город Никополь, Марганец, Покров - на NikopolNews. Останні новини Нікополя, Покрова, Марганця. Нікополь, Покров, Марганец - на NikopolNews.