0 Церква в Україні має бути українська!

 

П'ятниця, 30 листопада 2018 22:12

Церква в Україні має бути українська!

Відкрите Звернення Нікопольського благочинного Української Православної Церкви Київського Патріархату, військового капелана ієромонаха Меркурія (Скорохода) до священнослужителів Нікопольського благочиння Української Православної Церкви в єдності з Московським Патріархатом

 

Всечесні отці, улюблені у Христі брати і сестри!

Христос посеред нас!

 

У ці історичні дні для всіє країни нас усіх хвилює те становище, у якому опинилося українське православ`я. Наслідком усіх відомих історичних обставин, що склалися в останні роки, є те, що сьогодні маємо в Україні кілька православних сповідань.

Окрім політичних, економічних, соціальних, побутових та інших проблем, що дамокловим мечем нависли над молодою незалежною Українською Державою, у час нечуваного загострення криміногенної обстановки і морального занепаду суспільства існує ще одна, не менш важлива проблема – релігійна. І якщо перші – вирішувати політикам, економістам і т. ін., то останню вирішувати нам – духовенству.

У часи духовної ідентифікації, ми маємо пам`ятати про те, що свою віру ми отримали від Візантії, тому Константинопольський Патріархат є для нас Церквою-матір’ю.

Створення єдиної помісної української церкви означатиме об’єднання України. Сьогодні вона роз’єднана. І суспільство наше роз’єднане. А коли буде одна Українська православна церква, то будуть існувати різні політичні партії, але всі вони будуть служити інтересам України. І в цьому буде заслуга помісної незалежної Української церкви. Нічого нового ми не вносимо. Цим шляхом ішли всі церкви – і  грецька, і румунська, і болгарська, і сербська. Усі без винятку. Коли утворювалась держава, утворювалась і незалежна церква. Ми терпіли довго, але ті церкви теж терпіли довго. І сама російська церква нехай згадає свою історію. Вона ж теж об’явила автокефалію в 1448 році. Без згоди Київського митрополита, хоч належала до Київської митрополії. Без згоди Вселенського патріарха Константинопольського. І 141 рік не визнавалась. Але ж потім її визнали. Але для цього нам всім необхідна єдність.

Усіх нас привела до праці на Ниві Христовій віра в Бога. Ми одержали, чи одержуємо духовну освіту, дар Духа Святого в таїнстві священства, і ми одержали: хто – один, хто – три, хто п`ять талантів, які потрібно примножити. Нам довірено вести до спасіння народ Божий. Ми одержали заставу – Тіло Христове – Церкву, за що маємо відповісти в час другого пришестя Господа нашого Ісуса Христа («Прийми залог сей, о немже маши істязан бути...»).

Наш обов`язок навчати вірних жити за Заповідями Божими, навчати любові, миру, злагоді, лагідності і смиренню. Та чи дотримуємося ми сьогодні цих засад Святого Письма?

Чому ж ми, один народ однієї незалежної держави, з одними істинами православної віри, з одними таїнствами богослужіння, не маючи жодної причини проти об`єднання, розриваємо хітон Христовий? Чи про тих, хто повинні бути «сіллю землі», містом наверху гори», «свічником на поставнику» (Мф. 5, 13-15). Народ Божий не зможе сказати: «...це сліпі поповдирі сліпих?» (Мф. 15, 14). Невже ми, що повинні бути співробітниками Божими, будемо слугами лукавого? Невже замість будувати Церкву, що є Тілом Христовим, будемо її руйнувати?     

Зовсім природньо, що в кожній гілці православ`я є якісь помилки. Але «говоримо відкрито про свої недосконалості, – закликав у своєму заповіті-пам`яті перший Патріарх Української Церкви Мстислав, – але культурно». «А коли прогрішиться твій брат проти тебе, іди й йому викажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухав, – ти придбав свого брата» (Мф. 18, 15). Тож придбаймо брат брата!

Забудьмо, простім, якщо були кривди і образи, і нам простить Бог, і дасть єдність Церкві нашій. Відкиньмо гордість і амбіції, проявімо великодушність і смирення, будьмо «Зразком для вірних у слові, у житії, у любові, у дусі, у вірі, у чистоті!» (1 Тим. 4, 12).

Закликаю наших братів, священнослужителів нашого славетного козацького краю Української Православної Церкви в єдності з Московським Патріархатом до діалогу, метою якого є знайти компромісні шляхи до поєднання в єдину Помісну Українську Православну Церкву з центром у Києві.

 

Із любов`ю у Христі – ієромонах Меркурій (Скороход)

Благочинний Нікополя та району, настоятель храму св. прав. Петра Калнишевського на честь полеглих воїнів-захисників України

Зворотній дзвінок Відправте нам свій номер телефону і ми Вам зателефонуємо!
Обязательное поле
Обязательное поле
Дякуємо! Ми отримали ваш запит. Ми зв'яжемося з вами як можна швидше.

Контакти

Телефон. +38 (066) 007-52-19
Email. у фейсбуці
Адреса. вул. Кармелюка, 4. м. Нікополь

Скачать шаблоны joomla 3.4.

Последние новости Никополя, Марганца, Покрова. Город Никополь, Марганец, Покров - на NikopolNews. Останні новини Нікополя, Покрова, Марганця. Нікополь, Покров, Марганец - на NikopolNews.